Дефектологія - це наука, що поєднує в собі медицину, психологію і педагогіку.

Дефектолог виконує наступні функції:

 проводить глибоке і всебічне обстеження особливостей розвитку, веде роботу, спрямовану на компенсацію і корекцію недоліків розвитку дітей;
розвиває основні психічні процеси у дітей (сприйняття, увага, пам’ять, мислення);
розвиває навички спілкування і мовленнєву діяльність дітей;
найголовніше завдання дефектолога – це допомогти дитині соціалізуватися, навчитися жити зі своєю особливістю, зрозуміти і прийняти себе.

  Вчитель– дефектолог (корекційний педагог) планує і здійснює навчальну, виховну, корекційну, компенсаційну, реабілітаційну роботу з дітьми, які мають порушення у розвитку; забезпечує умови для засвоєння ними відповідних навчальних та компенсаційно-корекційних програм з урахуванням порушень, вікових індивідуальних особливостей дітей, сприяє їх соціальній реабілітації та адаптації, профорієнтації.

                   Основні завдання роботи вчителя-дефектолога:

виправлення чи послаблення порушень психофізичного розвитку дитини;
профілактика ускладнень структури розладу;
створення умов для розвитку дитини з порушеннями інтелекту;
 цілісне формування особистості дитини;
 навчання батьків прийомів організації ігрової та навчальної діяльності дитини, окремих корекційних прийомів та методів.

Основні напрями корекційної роботи вчителя-дефектолога:
     

 встановлення емоційного контакту;
 сенсорний розвиток;
формування уявлень про оточуючий світ;
розвиток мовлення, комунікативних навичок;
 формування навичок орієнтування у просторі;
формування елементарних математичних уявлень ;
 корекція пізнавальної діяльності.

Використання комп’ютера у корекційно-розвитковій роботі

з дітьми дошкільного віку

У сучасному світі, інформаційний вплив на людину є настільки великим, що дедалі частіше нам доводиться звертатися по допомогу до різноманітної техніки..

Ми живемо в століття інформації, в часи, коли відбувається комп’ютерна революція і є свідками того, що комп’ютери вже зайняли міцні позиції в багатьох галузях сучасного життя, швидко проникають у школи і сім’ї. В сучасних умовах України комп’ютер є своєрідним “інтелектуальним знаряддям” і дозволяє людині вийти на новий інформаційний рівень.

Комп’ютер, як інструмент для обробки інформації, може служити і потужним технічним засобом навчання і відігравати роль незамінного помічника у вихованні дошкільників.

Спілкування дітей дошкільного віку з комп’ютером починається з комп’ютерних ігор, ретельно підібраних з урахуванням віку й навчальної спрямованості.

Однією з найважливіших функцій комп’ютерних ігор є навчальна. Комп’ютерні ігри створені так, що дитина може собі уявити окреме поняття або конкретну ситуацію, а одержати узагальнене поняття про всі схожі предмети або ситуації. У такий спосіб у дитини розвиваються такі важливі операції мислення як узагальнення і класифікація.

Комп’ютер підсилює мотивацію дітей, сприяє підвищенню зацікавленості. Новизна роботи з комп’ютером сама по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання, а можливість регулювати навчальні завдання за ступенем складності позитивно позначаються на мотивації.

Крім того, комп’ютер дозволяє повністю усунути одну з найважливіших причин негативного ставлення дітей до навчання – проблеми нерозуміння матеріалу (новий матеріал подається в інтерактивній формі, що забезпечує та зберігає стійкий інтерес та увагу дітей). Працюючи на комп’ютері, діти отримують можливість виконати завдання до кінця, для цього у комп’ютерних іграх існує система стимулювання (підказки та заохочення на зразок: “Молодець”, “Спробуй ще раз”, “Подумай”, “Чудово”, які супроводжуються позитивними або негативними звуками).

Комп’ютерні ігри та вправи необхідно розглядати як особливий засіб, що стимулює творчу активність дітей. Вони цікаві та доступні, а закладені в них ігрові завдання містять не тільки навчальний матеріал, способи та засоби для його вирішення, а ще мотив та мету, які стимулюють дитину. Дитина, працюючи за комп’ютером, має реальну можливість бачити на екрані результат своєї роботи.